8 травня - День пам’яті та примирення
У ці знаменні для України дні в душі кожної людини змішалося безліч почуттів. Тут і радість перемоги, і гіркота від втрати своїх дідів та прадідів, які не повернулися з війни.
День пам’яті та примирення завжди буде нагадувати про те, що довелося пережити людям в той суворий час.
Ми схиляємо голову перед тими, хто віддав життя за рідну землю, перед сотнями тисяч наших земляків, які мужньо боролися на фронтах, самовіддано працювали на підприємствах у тилу, перед кожним, хто день за днем наближав звільнення світу від нацизму. Ми вшановуємо пам’ять усіх жертв цієї найстрашнішої війни. Цей смерч забрав понад 10 мільйонів українських життів. У діючій армії загинуло майже 3,5 мільйони вихідців з України. До Німеччини на каторжні роботи з України було вивезено понад 2 мільйони молодих людей.
Мужньо воювали на усіх ділянках фронту понад 200 тис. жителів нашої області, 156 тис. з яких не повернулися до рідних домівок.
Серед них і 8 тис.587 наших воїнів – земляків, чиї імена навічно вписані на обелісках, монументах, пам’ятниках. Всього за період війни Тульчинщина втратила 13 тис. жителів.
У цей день ми згадуємо усіх тульчинців, жителів громади, хто воював на фронтах Другої світової війни, працювали в тилу, чинили супротив на окупованій території. Жива людська пам’ять… Не старіє вона з роками, не тьмяніє. Вона стукає в наші серця поминальними дзвонами, попелом концтаборів, солдатськими обелісками, виплаканими очима матерів, вдів…
І поки існуватиме рід, існуватиме і пам’ять, без неї немає майбутнього. Пройдуть роки, але вічно житиме пам’ять про героїчний подвиг народу в ім’я миру.
Міцного Вам здоров’я, радості, миру і злагоди, тепла і достатку у Ваших оселях.
