100-річчя від дня трагічної смерті Миколи Дмитровича Леонтовича
Січень місяць поряд із новорічно-різдвяними святами, колядками, щедрівками має ще й сумну історію. В ніч на 23 січня 1921 року від руки агента ВЧК в домі свого батька у селі Марківка трагічно загинув композитор Микола Леонтович.
22 січня 2021 року працівники Тульчинської міської ради вшанували пам’ять видатного композитора та поклали квіти до пам’ятника М.Д. Леонтовича.
Життя в Тульчині було періодом композиторської зрілості і великих творчих звершень Леонтовича. Він знайомиться з К. Стеценком, творчість якого знав задовго до особистої зустрічі. Стеценко тоді жив і працював священиком у Голово-Русаві, недалеко від Тульчина. Учень М. Лисенка і великий майстер хорової музики К. Стеценко був однодумцем і другом М. Леонтовича. Їхня дружба, співпраця й життя трагічно обірвались майже одночасно. У цей період Леонтович організовує і готує музично-театральні вистави, зокрема в 1910 році ставить фрагменти опери М. Лисенка “Коза-дереза”, надає допомогу ученицям старших класів у постановці п’єси Т. Шевченка “Назар Стодоля”, вивчає вокально-хорові твори П. Ніщинського. Бере участь у громадському житті міста – очолює місцеву організацію “Просвіта”.
В Тульчинський період композитор розпочав роботу над оперою «На русалчин Великдень», яку у середині 20 сторіччя завершив Мирослав Скорик, Герої України, Народний артист України, професор.
В Тульчинський період Микола Леонтович робить багаточисельні обробки українських народних пісень. Саме Хорові мініатюри складають Основу музичної спадщини Леонтовича – Обробки українських народних пісень, які й донині є неперевершеними і їх виконують всі українські хори у світі.
На основі українських народних мелодій Леонтович створював цілком оригінальні самобутні хорові композиції, всебічно художньо переосмисливши їх, надавши їм неповторного звучання. Леонтович був одним з перших серед майстрів української музики, які по-новому інтерпретували фольклор, використовуючи музичні надбання європейської музично-хорової культури. Водночас почерк Леонтовича вирізняється з-поміж інших граничною гнучкістю і природністю руху голосів, ювелірною виробленістю деталей.
Безумовно твором-візитівкою Леонтовича залишається «Щедрик». Музей-квартира М. Д. Леонтовича в Тульчині – музей «Щедрик» – це дім легендарної мелодії, яка стала символом Різдва у всьому світі. Твір, над яким Микола Леонтович працював майже усе своє життя, спершу здобув успіх в Україні, а згодом закріпився в західній культурі.
В 2019 році в рамках проекту «Ревіталізація Музею-квартири М. Д. Леонтовича в Музей мелодії пісні «Щедрик» шляхом діджиталізації фондів та створення фізичного та віртуального інтерактивно-комунікативних просторів» програми «Малі міста – великі враження», який виграла Тульчинська міська рада, в Музеї-квартирі відбулися кардинальні зміни.
Три експозиційні кімнати обновили сучасними стендами з QR code та інтерактивними тачпанелями. Відтепер кімнати присвячені темам «Життя Леонтовича», «Капела ім. М. Леонтовича» та «Щедрик». Вони розповідають про найважливіші моменти з життя та творчості композитора, тут можна побачить рідкісні світлини, особисті речі та музичні інструменти. Кімната «Щедрик» сформована з напрацювань музикознавців Валентини Кузик та Тіни Пересунько.
Багато додаткової інформації можна отримати в Музеї з тачпанелей, інтерфейс яких побудований дуже зручно, розділений за такими темами: Життєвий шлях М. Леонтовича, Твори Леонтовича, Бібліографія, Культурних код Щедрика, Світовий тріумф Щедрика, Щедрик в сучасній культурі, Тульчин – столиця Щедрика, Хорова капела М. Леонтовича. Колектив Музею дякує мистецтвознавцю Анатолію Завальнюку за надання своїх напрацювань. А також партнерам проекту – Вінницькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. К.А. Тімірязєва, яка дуже допомогла зі збором інформації.
Завдяки QR code ви зможете закачати в свої гаджети ту чи іншу книгу про Леонтовича і, таким чином, забрати частинку Музею із собою!
Музей-квартира М.Д. Леонтовича - http://leontovychmuseum.org.ua/
