ПІДГОТОВКА ДО ЖНИВ ТРИВАЄ
Збір врожаю – відповідальне завдання, від якого залежить продовольча безпека як України, так і всього світу.
Вимоги до якості збирання насінницьких посівів більш високі, ніж до збирання посівів продовольчого і кормового призначення, оскільки важливо не тільки зібрати високий урожай, а й отримати насіння з високими посівними якостями. Коли йдеться про посівні якості насіння, мають на увазі: чистоту, вологість, енергію проростання, схожість та масу 1000 насінин.
Тому, під час проведення всього періоду збирання насіння, доробки та закладання на зберігання необхідно на всіх технологічних етапах проводити внутрішньогосподарський контроль за його якістю. Його мета: усунути причини, що призводять до сортового засмічення, зниження якості насіння в процесі збирання, очищення, складування, зберігання та транспортування. Головне завдання: домогтися виконання правил насінництва на всіх його етапах. Одним з них є внутрішній контроль за насінням, яке закладається на зберігання, його доробка, сортування та формування партій для власних потреб та реалізації.
Звертаємо увагу суб’єктів насінництва, що на початку збирання урожаю доцільно організовувати контроль безпосередньо за поступленням насіннєвого матеріалу з поля, не замінюючи цим, звичайно, контроль на току.
Необхідно скласти план проведення збиральних робіт аби виключити можливість послідовного збирання одним комбайном двох сортів однієї культури або важковідокремлюваних культур. Починати збирання з обкосів на ширину захвату комбайна, а намолочене при цьому зерно використовувати на товарні цілі. Перевозити зерно від комбайна тільки закріпленим за ним транспортом, полем де посіяний даний сорт. Комбайни і транспорт після закінчення збирання ретельно очищувати на цьому ж полі, агроном має перевіряти якість очистки. Категорично забороняється проїзд транспортних засобів полями, призначеними для посіву озимих в поточному році. На початку збирання іншого сорту або культури один-два бункери намолоченого зерна використовувати як товарне.
Організувати вхідний контроль за якістю насіння, що надходить на тік від комбайнів, вчасно сигналізувати про необхідність внесення коректив в їх роботу.
До початку збиральних робіт потрібно скласти план розміщення партій насіння, черговості їх очищення, сушіння, сортування, щоб убезпечити надійне роз’єднання культур, сортів і генерацій у просторі й часі.
Ще однією справою, про яку потрібно подбати заздалегідь, є підготовка площадок з твердим покриттям. Для запобігання засміченню свіжозібраного насіння слід здійснити видалення падалиці культурних рослин та бур’янів на прилеглій території, очистити площадки від решток насіння та сміття.
Слід звернути увагу на транспортні засоби, які будуть переміщатися током, аби уникнути завезенню бур’янів, шкідників, хвороб, серед яких можуть бути злісні та карантинні.
Подбати про справність зерноочисної техніки, поточні чи капітальні ремонти та технічне обслуговування.
Зберігання насіння це завершальний етап технологічного процесу виробництва насіння. Насіння, що закладається на зберігання, до часу посіву повинне зберегти посівні якості і мати здатність давати здорові і сильні рослини наступного покоління. Термін зберігання може бути різним. Насіння озимих культур висівається вже через 1-1,5 місяці після збирання, ярих через 7-8 місяців.
Зберігання насіння в мішках відбувається на настилах або піддонах, віддалених від підлоги не менше ніж на 15 см, а від стіни – 70 см. Розміри штабелів та відстань між ними повинні сприяти відбору проб насіння з будь-якого місця і проведенню технологічних операцій.
При зберіганні насіння насипом висота бурту не повинна перевищувати для олійних 1,5 м, інших культур 2 м. У складських приміщеннях з активною вентиляцією висота бурту насіння зернових культур допускається до 3 м. Не можна розміщати в сусідніх засіках насіння, яке важко відокремити, таких культур як пшениця й ячмінь, овес і ячмінь, жито й озима пшениця, а також насіння різних сортів і генерацій однієї культури. На вентиляційних отворах встановлюють грати для захисту від гризунів і птахів.
Усі партії добазового та базового насіння незалежно від призначення, а також партії сертифікованого насіння першої генерації, призначені для реалізації підлягають обов’язковому пакуванню та маркуванню.
Маркування партій насіння згідно до «Порядку маркування та пакування партій насіння» покладено на суб’єктів насінництва та розсадництва, і здійснюється ними в процесі доробки та пакування насіння.
Кожна етикетка має свій номер і під час сертифікації партії насіння, до сертифікату, що засвідчує посівні якості вносяться номера етикеток, які були використані для маркування даної партії насіння. Тобто, під час купівлі насіння можливо проконтролювати чи відповідають номера етикеток відповідній партії.
Тільки після того, як насіння пройде через усі стадії доробки та контролю якості, його готують до продажу. Таким чином, аграрії гарантовано отримують насіння найвищої якості.
Якість насіння. Енергія проростання – процент насінин, які нормально проросли у встановлені строки для даної культури.
Схожість – це здатність насіння давати нормальні ростки в оптимальних умовах у встановлений для даної культури строк.
Знаючи енергію проростання та схожість, можливо коригувати норми висіву.
Чистота і відхід насіння. На основі визначення чистоти і схожості встановлюють посівну придатність насіння, тобто процент насіння до всієї його ваги. Для цього перемножують показники схожості і чистоти та ділять на 100 (до прикладу: 99 % х 98 % : 100 = 97 %). Посівну придатність необхідно знати для встановлення норми висіву насіння.
Важливим показником якості насіння є вологість – вміст вологи у відсотках до ваги абсолютно сухого насіння.
Маса 1000 насінин характеризує добірність, крупність та виповненість насіння. Її розраховують з метою правильного визначення норми висіву зерна.
Якщо не враховувати показники посівної придатності та маси 1000 насінин, неможливим буде встановити норми висіву та визначити його схожості в польових умовах.
Крім наведених показників якості посівного матеріалу беруть до уваги також зараженість його хворобами і шкідниками, колір, блиск і запах.
Із кожної сформованої партії насіння аудитором із сертифікації (агрономом- інспектором) відбирає проби та передає до органів з оцінки відповідності для визначення посівних якостей насіння. Якщо за результатами аналізу насіння відповідає вимогам законодавства, видається Сертифікат, що засвідчує посівні якості, згідно з встановленою формою та вносяться відповідні дані до Реєстру сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал.
Сертифікат, що засвідчує посівні якості насіння скасовується Мінагрополітики на підставі подання територіальних органів Держпродспоживслужби:
- у разі виявлення невідповідності показників, зазначених у сертифікаті, показникам, визначеним під час здійснення заходів державного нагляду (контролю);
- за результатами проведення арбітражного (експертного) визначення посівних якостей насіння і товарних якостей садивного матеріал;
- порушення вимог процедури сертифікації.
Сільгоспвиробники можуть використовувати для сівби насіння, яке придбане у виробника (суб’єкти насінництва та розсадництва) або у посередника (суб’єкти господарювання, що купили у виробника і перепродали кінцевому споживачеві). Адже лише вони мають законне право на виробництво та реалізацію насіння.
При введенні в обіг суб’єктами насінництва та розсадництва кожна партія насіння сільськогосподарських культур сертифікується та має:
- сертифікат, що засвідчує його сортові якості;
- сертифікат, що засвідчує його посівні якості.
Крім цього, споживачеві залежно від культури та відповідно до ДСТУ, видаються супровідні (господарські) документи:
ДСТУ 4138-2002 Насіння сільськогосподарських культур: «Атестат на насіння» - на добазове та базове насіння; «Свідоцтво на насіння» - на сертифіковане насіння;
ДСТУ 4013-2001 Сортові та посівні якості картоплі насіннєвої: «Атестат на оригінальне насіння» - на елітну картоплю та «Свідоцтво якості репродукційної сортової картоплі» - на репродукційну картоплю;
ДСТУ 6006:2008 Насіння овочевих, баштанних культур та кормових коренеплодів- кожну партію насіння під час відпускання супроводжують «Довідкою про сортові та посівні якості насіння»;
ДСТУ 4752:2007 Насіння цукрових буряків. Документи про якість. Правила арбітражного визначення якості – «Свідоцтво на насіння цукрових буряків».
При придбанні насіння на посів у посередника теж необхідно отримати:
- атестат на насіння - на категорії добазового та базового насіння (ДН; БН);
- свідоцтво на насіння - на категорію сертифікованого насіння сортів сільськогосподарських рослин першої та другої генерації (СН);
- свідоцтво на гібридне насіння - на категорію сертифікованого насіння першого покоління гібридів (СН-БІ).
Ці документи вже виписуються безпосередньо фірмою-продавцем, під свою відповідальність, на підставі супровідних (господарських) документів, отриманих від виробника насіння. Крім того, у вищезазначених документах посередник зобов’язаний вказати номер та дату сертифікати, що засвідчують сортові та посівні якості придбаного насіння у виробника (реєстри сертифікатів на сортові та посівні якості насіння розміщені на сайті Мінагрополітики для можливості перевірити походження насіння) та вписати дані покупця із зазначенням ваги проданого насіння.
Всі вище перераховані документи підтверджують гарантію якості насіння.
Підсумовуючи вищесказане, з метою запобігання втратам насіння при збиранні та доробці, необхідно суворо контролювати його якість при збиранні та на всіх етапах технологічного процесу, у відповідності з наданими рекомендаціями.
Бажаємо всім хліборобам високих врожаїв, гарної погоди і нагадуємо, що першим кроком до одержання високих врожаїв є справність, чистота, порядок.
Матеріал носить інформаційний характер .
