25 липня, в селі Клебань попрощалися із загиблим воїном Малютою Миколою Васильовичем
Не висихають сльози наших матерів, дружин та дітей через жорстоку війну, яка продовжує сіяти смерть на українські землі та забирати наших мужніх воїнів. Тих, кому б ще жити та працювати на благо України. Натомість вони стають нашою історією, героїчною пам’яттю та вічним болем.
Сьогодні, 25 липня, в селі Клебань попрощалися із загиблим воїном Малютою Миколою Васильовичем.
Захисник народився 27 листопада 1971 року в селі Цибулівка, Тростянецького району Вінницької області.
Захист Батьківщини став для Миколи життєвим призначенням. Він служив старшим стрільцем-оператором механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону. Після закінчення Цибулівської середньої школи його призвали на строкову військову службу в Туркистанський військовий округ республіки Узбекистан, де він відслужив від 1989 до 1991 року.
Після військової служби Микола працював на Тульчинській взуттєвій фабриці до 1994 року, коли одружився з Оксаною Сергіївною і переїхав до села Клебань, де вони створили щасливу родину і народили трьох чудових дітей - Наталію, Юлію та Юрія.
Микола Васильович був не лише прекрасним чоловіком і батьком, але й відданим працівником. З 2004 року по 2023 рік він працював в ТФ ТОВ "ТерраФуд" (Тульчинський маслосирзавод), де проявляв велику відповідальність та професійні якості.
Але прийшов час, коли він знову почув заклик обов'язку, цього разу від Батьківщини. 19 травня 2023 року Миколу Васильовича було призвано на військову службу в результаті мобілізації Тульчинським Районним Територіальним Центром Комплектування та Служби Призову.
Завдяки його відваги та безкорисливості, Микола став героєм-захисником. 19 липня 2023 року, біля населеного пункту Курдюмівка, Бахмутського району Донецької області, він віддав своє життя заради захисту України. Він боровся на передовій за мир та незалежність своєї країни.
Сьогодні, наші думки і серця разом з родиною Миколи Васильовича, дружиною Оксаною Сергіївною та їх дітьми - Наталією, Юлією та Юрієм. Ми висловлюємо щирі співчуття у вашому скорботному часі. Микола Васильович залишиться в наших серцях як справжній герой, який пожертвував своїм життям для щастя та свободи нашої країни. Нехай його велика відвага та самовідданість завжди будуть пам'ятними прикладами для всіх нас.
Після чину похорону у Клебанському храмі, представник Тульчинського Районного Територіального Центру Комплектування та Служби Призову, старший лейтенант Олександр Салик, висловив слова вдячності за мужність і героїзм Миколи Васильовича. Міський голова Валерій Весняний наголосив, що військовий подвиг Героя завжди буде жити в серцях тих, хто його знав та поважав. Він підкреслив, що Микола залишиться в пам'яті як справжній Герой, гідний поваги та визнання.
Голова районної ради, Василь Неборецький, висловив щирі співчуття родині героя та наголосив на важливості пам'яті про таких людей, як Микола, які несуть відповідальність за майбутнє своєї країни.
Староста Клебанського старостинського округу, Ірина Чуба, висловила слова підтримки та співчуття сім'ї, нагадуючи всім про значимість їхньої втрати.
Сьогодні ми проводжаємо Миколу Васильовича на кладовищі в селі Клебань, де він знайшов свій спокій. Його життя було прикладом самопожертви та служіння вітчизні, і ми завжди будемо пам'ятати його героїчні вчинки.
Останню шану побратиму віддали за традицією воєнним салютом. Звук пострілів переповнює наше серце гордістю та сумом за втраченим героєм. Ми завжди пам'ятатимемо Миколу Васильовича як справжнього сина України, який віддав усе заради своєї країни.
Хай земля йому буде пухом, а його душа знайде вічний спокій. Нехай Бог дарує сили та терпіння його родині, а спогади про Миколу не згаснуть у наших серцях.
