Усиновлення та розвиток сімейних форм виховання
Усиновлення є найкращою з усіх доступних сьогодні форм сімейного влаштування дитини, яке передбачає прийняття її на правах рідної в сім'ю. Лише ця форма влаштування призводить до втрати дитиною статусу сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування. Усиновлення встановлює між дитиною та батьками (усиновителями) взаємні права та обов’язки, подібні до тих, які існують між біологічними батьками і дітьми згідно з Сімейним кодексом України. Дитина може бути усиновлена з будь-якої форми влаштування: опіки, прийомної сім'ї, дитячого будинку сімейного типу чи інтернату, якщо вона стоїть на обліку як така, що підлягає усиновленню.
Якщо ви прийняли рішення усиновити дитину, необхідно підготувати такі документи:
- заяву про взяття на облік кандидатів в усиновлювачі (якщо один з подружжя не може подати заяву особисто, це може зробити інший за нотаріально засвідченою заявою);
- копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу;
- довідку про доходи за останні шість місяців або декларацію про доходи за попередній рік;
- копію свідоцтва про шлюб (якщо перебуваєте у шлюбі);
- медичний висновок щодо стану здоров'я кожного заявника;
- нотаріально засвідчену згоду другого з подружжя на усиновлення (якщо усиновлює один з подружжя);
- довідку про наявність або відсутність судимості;
- документ, що підтверджує право власності чи користування житловим приміщенням.
Якщо усиновлює один із подружжя, то медичний висновок та довідка про судимість подаються обома.
Заява вважається прийнятою лише за наявності всіх необхідних документів, строк дії яких становить один рік.
Служба у справах дітей перевіряє подані документи протягом 10 робочих днів, проводить бесіду з заявниками, оглядає їх житлові умови та вирішує питання про можливість усиновлення. Якщо рішення позитивне, заявників ставлять на облік кандидатів в усиновлювачі.
Відмову у взятті на облік можуть отримати у таких випадках:
- документи не відповідають вимогам;
- документи містять виправлення, не завірені належним чином;
- заявники не відповідають вимогам статті 212 Сімейного кодексу України;
- різниця у віці між заявниками і дитиною менше 15 років;
- житлові умови заявників не відповідають санітарно-гігієнічним нормам або не можуть забезпечити дитині належне місце для занять і відпочинку;
- виявлені інші обставини, що можуть негативно вплинути на виховання дитини.
Кандидати в усиновлювачі за бажанням можуть пройти підготовчі курси з виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Після отримання висновку про можливість бути усиновлювачами, термін дії якого становить один рік, їм повертаються подані документи, і служба надає інформацію про дітей, які перебувають на обліку, а також направлення для знайомства з дитиною.
