«На щиті» навіки повернувся до рідної домівки - Криворучко Артем Григорович
Війна, на жаль, продовжує приносити на своїх похмурих крилах одну за одною сумні звістки.
Сьогодні ми знову навколішки зустрічали Героя - Криворучка Артема Григоровича, який «на щиті» навіки повернувся до рідної домівки.
Криворучко Артем Григорович народився 26
жовтня 2000 року в селі Кинашів.
Навчався в Мазурівській ЗОШ, після закінчення школи вступив до Тульчинського ВПУ Nº 41.
Закінчивши училище і отримавши професію електрика, був призваний на строкову службу до лав ЗСУ по закінченню якої поїхав працювати за кордон, в країну Чехію. Але з початком повномасштабного вторгнення російського агресора в Україну, в квітні приймає рішення повернутись додому, а 2 травня добровольцем призивається в Збройні Сили України і стає на захист рідної Держави.
Старший солдат КРИВОРУЧКО Артем Григорович, служив старшим майстром обслуги ремонту та технічного обслуговування ремонтного взводу озброєння ремонтної роти зенітного та радіолокаційного озброєння ремонтно - відновлювального батальйону.
Артем Григорович був відданий військовій присязі на вірність Українському народу. 16 листопада 2024 року він вийшов на останній бій в районі населеного пункту Лукʼянівське, Запорізької області. Під час виконання бойових завдань отримав поранення не сумісні з життям.
Молодий, перспективний, життерадісний, добрий, щирий, готовий підтримати у будь якій ситуації, готовий любити увесь світ - саме таким назавжди в нашій памʼяті залишиться Криворучко Артем Григорович.
Попрощатися із загиблим Артемом Григоровичем, помолитися за упокій душі захисника прийшли рідні, друзі, побратими, представники влади та жителі громади.
Прощальні промови висловили командир роти охорони старший лейтенант Тарас Квасюк, заступник міського голови Алла Поваляєва, староста Кинашівського старостинського округу Віталій Процепко.
Поховали воїна на кладовищі в селі Кинашів, з усіма належними військовими почестями, під залпи почесної варти та державний гімн України.
Висловлюємо щирі співчуття матері - Ларисі Степанівні, братам Анатолію та Василю, який також боронить рідну землю від ворога в лавах ЗСУ , дівчині Артема - Вікторії, всім рідним, друзям та побратимам загиблого. Розділяємо біль вашої втрати та сумуємо разом з вами у годину скорботи. Трагедія родин загиблих воїнів - це трагедія нашої громади, усієї нашої держави.
Щоденно Україна оплакує своїх полеглих Героїв. Вірний син України, Артем Григорович, навіки буде взірцем мужності, патріотизму і незламності.
Вічна слава Герою, який тепер з Небесного легіону буде охороняти наш мир і спокій!
Вічна памʼять та Слава Героям України!
