В Улянівці попрощалися із загиблим захисником - Калачиком Миколою Володимировичем
Сьогодні, 30 квітня 2024 року в Улянівці попрощалися із загиблим захисником - Калачиком Миколою Володимировичем
Знову жахлива і страшна звістка чорним крилом огорнула Улянівку. В жалобі вся Тульчинська громада.
Кривава і ненависна війна, яку веде російський агресор на чолі із військовим злочинцем і терористом, забрала у небесне військо ще одного молодого, у розквіті сил, мужнього воїна, нашого земляка - Калачика Миколу Володимировича.
Калачик Микола Володимирович, народився 18 травня 1990 року. Навчався у Богданівській загальноосвітній школі.
Продовжив навчання у Державному професійно- технічному навчальному закладі Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти і здобув професію лісника.
Після навчання працював лісником в Райагроліс.
Призваний 11 лютого 2023 року на військову службу за мобілізацією Тульчинським РТЦК та СП Вінницької області.
Солдат, КАЛАЧИК Микола Володимирович служив старшим навідником 2-го розрахунку протитанкового взводу 1-го механізованого батальйону.
Був вірний військовій присязі захищаючи територіальну цілісність та державний суверенітет України.
21 квітня 2024 року внаслідок отриманих поранень в районі н. п. Торське Краматорського району Донецької області під час виконання бойового завдання, наш захисник загинув.
Війна, з якою росія прийшла в Україну, забирає життя кращих захисників. Сьогодні наш земляк-оборонець повернувся «на щиті» до рідної домівки.
Заупокійне богослужіння за воїном відслужили в храмі села Улянівка.
На церемонії прощання слова співчуття висловили голова районної ради Василь Неборецький, виконуючий обовʼязки командира роти охорони старший лейтенант Вадим Дзярик, староста Богданівського старостинського округу Володимир Неборецький.
Героя поховали з усіма належними військовими почестями, під залпи почесної варти та державний гімн України на кладовищі села Улянівка.
У засвіти ідуть кращі, стають нашими янголами - охоронцями. Важко повірити, що янголом неба став Микола Володимирович, який любив життя, любив свою країну, до останнього подиху боровся за її волю й свободу.
Схиляємо голови у глибокій пошані в цей гіркий час, щоб висловити щирі співчуття матері Марфі Володимирівні, дружині Поліні Юріївні, донькам Кароліні та Мілані, родині, друзям, побратимам, всім хто знав Миколу Володимировича.
Вічна памʼять воїну, який пішов у вічність, захищаючи від російського агресора наші мирні домівки, кожного із нас, даючи нам можливість жити на своїй землі.
Схиляємо голову перед його подвигом.
Наш доземний уклін і вічна наша шана!
Вічна памʼять та Слава Калачику Миколі Володимировичу!
Вічна памʼять та Слава Героям України!
