У селі Тиманівка в останню путь провели загиблого воїна Крижнія Богдана Володимировича
Сьогодні, 3 травня, в селі Тиманівка в останню путь провели загиблого воїна Крижнія Богдана Володимировича.
Українська земля скроплена кров’ю своїх захисників та окутана невгамовним болем рідних. Ще одне ім’я полеглого захисника викарбуване на серці України та в історії нашої громади.
Крижній Богдан Володимирович народився 25 березня 1979 року у місті Тульчин, в сімʼї Крижній Володимира Івановича та Надії Миколаївни. в 1986 році пішов у перший клас.
В 1996 році закінчив загальноосвітню школу в місті Тульчин. Після закінчення школи вступив до Немирівського будівельного технікуму, який закінчив 1999 році.
В 2000 році в селі Тиманівка зустрів своє перше і останнє кохання, свою дружину Людмилу.
В 2005 році створилася нова молода сімʼя, в якій нородились три сини Назар, Тарас, Захар.
Богдан Володимирович разом із своїм батьком будівельником та братом багато років виконували ремонтно-будівельні роботи на різних обʼєктах.
У 2024 році був мобілізований до Збройних Сил України.
Солдат Крижній Богдан Володимирович служив номером обслуги 1 розрахунку 1 гранатометного відділення гранатометного взводу 1 механізованого батальйону.
Був вірним військовій присязі Українському народу, мужньо виконував військовий обовʼязок.
Та на жаль, 27 квітня 2024 року в бою за Україну, її свободу і незалежність, під час виконання бойових завдань в районі населеного пункту Василівка Харківської області Богдан Володимирович загинув.
Бракує слів, щоб передати душевний біль, бракує сліз, щоб виплакати це горе, цю не поправну втрату.
Сьогодні вся Тульчинська громада у жалобі. «На щиті» до рідного дому повернувся ще один Герой.
Люди навколішки зустрічали земляка та проводжала в останній путь Богдана Володимировича - мужнього воїна, доброзичливу, товариську та щиру людину, надійного товариша та побратима.
Близькі, друзі, знайомі та вдячні земляки прийшли віддати шану мужньому захиснику України та зі сльозами на очах навіки прощались з загиблим Героєм.
Під час церемонії поховання співчуття рідним висловили виконуючий обовʼязки командира роти охорони старший лейтенант Вадим Дзярик, заступник міського голови Алла Поваляєва, голова районної ради Василь Неборецький та староста Тиманівського старостинського округу Світлана Бранець.
Поховали воїна з усіма належними військоми почестями, під залпи почесної варти та державний гімн України на кладовищі в селі Тиманівка.
В цю гірку мить схиляємо голову в глибокій скорботі та висловлюємо слова співчуття та підтримки родині, друзям, побратимам загиблого воїна.
Він охороняв наш спокій, наш сон, охороняв наші світанки та блакитне небо, захищав кожного з нас та захищав незалежну вільну Україну.
У наших серцях, у нашій памʼяті Богдан Володимирович залишиться незламним Героєм, відданим сином своєї родини, безстрашним Воїном України.
Наш святий обовʼязок памʼятати нашого земляка-Героя у молитвах і особливо, у вчинках, заради спільної Перемоги за яку кращі Воїни кладуть душу й тіло.
Вічна памʼять та Слава Богдану Володимировичу!
Вічна памʼять та Слава Героям України!
