27 червня 2024 року у Тульчинській громаді попрощалися із Вадимом Ігоровичем Зубиком
У жорнах жорстокої російсько - української війни безупинно сіється смерть. Все більше і більше наших молодих, сильних чоловіків у розквіті сил ми втрачаємо навічно.
Обірвалося життя ще одного захисника, нашого земляка Зубика Вадима Ігоровича, жителя села Мазурівка.
Зубик Вадим Ігорович народився 17 квітня 1988 року в селі Мазурівка Тульчинської громади. Закінчивши ЗОШ Nº 2 пішов працювати на меблеву фабрику в кооператив «Меблі» разом із батьком. 9 вересня 2023 був мобілізований на службу до ЗСУ, проходив військову підготовку у Великій Британії та Миколаївській області. Захищав нашу землю на Покровському напрямку. Солдат Зубик Вадим Ігорович служив гранатометником 1 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотноговзводу 1 мотопіхотної роти.
25 червня 2024 року, Вадим Ігорович, перебуваючи вдома в рідному селі Мазурівка, на жаль, помер.
Попрощатися із захисником сьогодні прийшли рідні, друзі, односельчани, представники влади, всі хто його знав і поважав.
Слова співчуття висловили голова районної ради Василь Неборецький, керуючий справами виконавчого комітету Геннадій Приймак, а батько Ігор Іванович розповів про бойовий шлях сина.
Поховали захисника на центральному кладовищі м.Тульчин.
Висловлюємо щирі співчуття батькові - Ігорю Івановичу, близьким та рідним Вадима Ігоровича.
Це наш спільний біль, спільна втрата і спільне горе... Захисники України не вмирають, а навічно вписують своє імʼя в історію боротьби українського народу за свою незалежність від російської ненависної імперії зла.
Вічна памʼять і низький уклін тобі, Вадиме, наш земляче, син нескореного народу.
Наш святий обовʼязок памʼятати... Памʼятати, яка ціна кожного нового дня.
Пам'ятати нашого земляка - захисника.
