12 липня 2024 року у Тульчині попрощалися із військовослужбовцем Тарнавським Олександром Григоровичем
У жорнах російсько-української війни безупинно сіється смерть. Все більше і більше наших молодих, сильних чоловіків у розквіті сил ми втрачаємо навічно.
Обірвалося життя ще одного захисника, нашого земляка Тарнавського Олександра Григоровича, жителя міста Тульчин.
Тарнавський Олександр Григорович народився 5 лютого 1974 року в місті Тульчин.
Навчався в Тульчинській загальноосвітній школі Nº3. Працював в районному дорожньо-експлуатаційному управлінні, на швейній фабриці та на різних підприємствах Тульчинщини.
Був учасником АТО на Сході України.
З початку повномасштабного вторгнення у 2022 році був мобілізований до Збройних Сил України.
Солдат Тарнавський Олександр Григорович, служив водієм-заправником автомобільного відділення взводу матеріально-технічного забезпечення.
На жаль, 9 липня 2024 року, в населеному пункті Констянтинівка Бахмутського району, зупинилося серце нашого земляка.
Наші захисники доблесно бʼють окупантів, роблячи все можливе задля того, аби Україна залишилась вільною, незалежною державою. За таку світлу і високу мету українські воїни віддають найцінніше - своє життя.
Нехай добрий спомин про Олександра Григоровича назавжди залишиться у памʼяті рідних, близьких, друзів, побратимів та усіх хто його знав.
Сьогодні Тульчинська громада навколішки та зі сльозами на очах зустріла ще одного земляка, який віддав усе, аби Україна відірвалась від загарбницьких рук московитів та жила вільно і незалежно. Вже назавжди до рідного міста повернувся Олександр Григорович…
Чин похорону відбувся у Свято-Вознесенському храмі ПЦУ м.Тульчин.
На церемонії прощання слова співчуття висловили командир роти охорони старший лейтенант Тарас Квасюк, голова районної ради Василь Неборецький, керуючий справами (секретар) виконавчого комітету Геннадій Приймак.
Поховали воїна на Алеї Слави на кладовищі в місті Тульчин, під залпи почесної варти та державний гімн України.
Висловлюємо щирі співчуття синам Павлу, Сергію та Олександру, рідним та близьким, друзям та побратимам. Немає таких слів, щоб втамувати біль рідних від непоправної втрати і безмежного горя, яке принесла проклята війна.
Світла і вічна памʼять тобі, наш земляче. Вічна памʼять усім захисникам, усім хто пішов у вічність.
