Суворівське городище Х-ХІ ст.
Наша місцина заселена із прадавніх часів, про це свідчать численні пам'ятки археології. Одна із них датується Х-ХІ ст., має статус національного значення та знаходиться біля села Суворовського (Постанова Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2009 р. № 928, ох. № 020025-Н(2013, 178)). Дане городище вперше описане Є. Сіцинським в «Археологической карте Подольской губернии» у 1899 році та є цінним джерелом інформації пов’язаним із історичними подіями, віруваннями, життям і діяльністю давнього населення України.
Городище Суворівське досліджувалося у 2014 році археологами Вінницького обласного краєзнавчого музею, зокрема кандидатом історичних наук, завідуючою сектором археології Грабовською О.В., та належало літописному племені уличів. Зазвичай, поруч із городищами розташовувалися і поселення. Слід зазначити, що слов’янське плем’я уличів проживало на більшій частині сучасної Вінницької області та були чисельно великим угрупованням, а їхні городища поділяються на 3 основних типи:
1. Найбільш числені угрупування становлять прості мисові городища із замкнутим валом по периметру площадки, або без нього.
2. Мисові городища із складним планом із двома валами і наперед визначеною підрізкою схилів мису. Представлені вони меншою кількістю. Спорудження їх відноситься до скіфського часу, але використовувалися вони і слов’янами.
3. Городища правильної геометричної форми, найчастіше округлої, обриси яких не залежали від місцевого рельєфу.
Уличі (дав.-рус. оуличи, угличі у тексті X ст. Константина Порфирородного) — східнослов'янське плем'я, що мешкало у 6-9 ст. у пониззі Дніпра від річки Росі до Чорного моря у межах розселення антів, нащадками яких вони і були. Входили у Антський союз. Межували на сході з тюрками, на заході — з тиверцями, на північному заході — з полянами. Вперше у середині IX століття уличі згадуються у «Повісті минулих літ» поряд із тиверцями в регіонів від річок Дністер та Дунай до Чорного моря. Узяли участь в етногенезі українців.
Існує гіпотеза, що їхніми сучасними нащадками є гуцули.
Нажаль реконструкції саме Суворовського городища немає, та щоб у читачів було уявлення рекомендую ознайомитися із абстрактними реконструкціями дерево-земляних укріплень, які надала Грабовська О.В.
Підготовлено Л.Щербань, провідним спеціалістом відділу культури, туризму та охорони культурної спадщини Тульчинської міської ради.
