Вишиванка - духовна броня українців
Вишиванка має величезне значення для кожного українця не лише як елемент святкового, народного вбрання, а й як складова українського культурного надбання. Історія вишиванки має глибоке коріння, адже елементами вишивки прикрашався ще одяг скіфів, які проживали на землях сучасної України ще до нашої ери. У Київській Русі також прийнято було носити вишитий одяг, про що є згадки тогочасних мандрівників та істориків. Український народ крізь віки проніс любов до вишиванки та зберіг традиції вишивання одягу. В кожному регіоні України нині є свої традиції вишивання, свій символізм елементів орнаменту на одязі.
День вишиванки відзначається у третій четвер травня. Це свято, покликане зберегти українські народні традиції через етнічний вишитий одяг. У День вишиванки кожен, хто хоче підкреслити своє українське походження, а також просто підтримати Україну, може одягнути вишиванку.
Вперше День вишиванки відначили у 2006 році. Ідею свята запропонувала студентка історичного факультету Чернівецького національного університету Леся Воронюк. Вона запропонувала одногрупникам обрати день і прийти на заняття в етнічному одязі. Ідею студентки підтримали студенти і викладачі університету, і з роками ця традиція розповсюдилася по всій Україні.
У Всесвітній день вишиванки не передбачається якихось спеціальних заходів. Люди одягають вишиванки, фотографуються в них, організовують флешмоби.
Сьогодні наш народ захищає не лише фізичні кордони України, а й духовно-культурні. Вишиванка є духовною бронею українців. Вишита сорочка була, є та буде символом нашої ідентичності, віри, надії, любові, боротьби, а головне - перемоги.
