Безбар’єрність у місті Тульчин: шлях до інклюзивної громади
Усвідомлюючи соціальну цінність кожної людини та її права на рівний доступ до всіх сфер життя, місто Тульчин активно долучається до реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року.
Ця стратегія, затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 року №366-р (із змінами від 25 березня 2025 року №294-р). Метою цієї Стратегії є створення безперешкодного середовища для всіх суспільних груп, забезпечення рівних можливостей кожній людині реалізовувати свої права, отримувати послуги на рівні з іншими шляхом інтегрування фізичної, інформаційної, цифрової, суспільної, громадянської, економічної та освітньої безбар’єрності до всіх сфер державної політики.
Що таке безбар’єрність?
Безбар’єрність – це не лише пандуси та кнопки виклику в громадських будівлях. Це цілісна система доступності у фізичному, цифровому, інформаційному, освітньому, економічному та громадському вимірах. Це коли кожна людина має змогу вільно пересуватися, отримувати послуги, працювати, навчатися і брати участь у суспільному житті.
Які виклики стоять перед Тульчинською громадою?
Як і в багатьох містах України, у Тульчині ще існують об’єкти інфраструктури, які не адаптовані до потреб маломобільних груп населення. Відсутність пандусів, звукових індикаторів, інформаційних табличок з шрифтом Брайля чи належного оздоблення тротуарів – все це створює бар’єри для людей з інвалідністю, людей поважного віку, батьків із візочками.
Висновок 1. Новостворені об'єкти фізичного оточення не відповідають або не в повній мірі відповідають вимогам до фізичної безбар'єрності.
Висновок 2. Переважна більшість інформаційної продукції не адаптована для осіб з порушеннями зору та слуху, порушеннями інтелектуального розвитку, осіб з різними ступенями обмеження здатності до спілкування.
Заклади освіти, бібліотеки, інші установи та заклади недостатньо комп’ютеризовані та не завжди мають підключення до Інтернету. Наявна висока регіональна нерівність та непропорційна комп’ютеризація закладів освіти та культури в селах та селищах.
Висновок 3. Рівень цифрової грамотності населення необхідно підвищувати.
Недостатність інклюзивного середовища взаємної поваги та довіри між різними суспільними групами і всередині груп посилює суспільні протиріччя та провокує конфлікти. Так, зокрема, в політичному та громадському середовищах є випадки агресивних висловлювань стосовно окремих осіб або груп населення, а рівень відповідальності за агресивні висловлювання, які принижують чи дискредитують людей за ознакою раси, національності, політичних поглядів, релігії, статі, сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності, є доволі низьким.
Висновок 4. Низький рівень культури усвідомлення цінності і важливості створення безбар’єрного простору вимагає активізації просвітницької діяльності та подолання дискримінації.
Очікувані результати
Очікуваними результатами реалізації цієї Стратегії є визначення та суспільна підтримка стратегічного курсу держави у сфері створення безбар’єрного простору, послідовна реалізація якого дасть можливість кожній людині:
- отримати безперешкодний доступ до об’єктів фізичного оточення і транспорту;
- отримати можливість безперешкодного пересування на рівні територіальної громади, районному, обласному, міжобласному рівні;
- отримувати інформацію у доступний спосіб;
- отримати спрощений доступ до цифровізованих та аналогових адміністративних, соціальних та інших видів послуг;
- володіти необхідними навичками та знаннями для отримання послуг і інформації в різних форматах;
- отримати рівні умови участі у всіх сферах суспільного життя;
- отримувати якісні соціальні, освітні, комунальні, транспортні, фінансові, правничі, безпекові, адміністративні послуги, а також послуги у сфері громадського здоров’я, охорони здоров'я, цивільного захисту та медіа-послуги;
- отримати рівні можливості для піклування про своє здоров’я, занять фізичною культурою та спортом;
- отримати рівні можливості для культурного, мистецького та/або креативного вираження, провадження культурної та творчої діяльності, доступу до культурних послуг, культурних цінностей, об’єктів культурної спадщини та інформації про них;
- брати участь у політичних процесах та громадській діяльності, зокрема молоді;
- мати належний захист прав людини, включаючи права жінок і чоловіків, хлопчиків та дівчат, зокрема осіб з інвалідністю;
- отримати рівні можливості та вільний доступ до освіти, в тому числі освіти протягом життя;
- отримати можливості у сфері зайнятості, а також провадження підприємницької діяльності.
У результаті реалізації цієї Стратегії:
- безбар’єрність стане наскрізним принципом державної політики та включатиметься до всіх довгострокових рішень та програм на національному та місцевому рівні;
- кошти державного та місцевих бюджетів спрямовуватимуться на придбання товарів, робіт та послуг, що відповідають принципам безбар’єрності;
- буде отримано актуальну інформацію про стан доступності будівель, інфраструктури, транспорту, інформації, електронних публічних послуг для планування програм та інвестицій в створення безперешкодного середовища;
- будуть затверджені та запроваджуватимуться стандарти доступу до товарів та послуг, що пропонуються приватним сектором.
Що вже зроблено?
У 2023–2024 роках у місті:
- проведено аудит доступності об’єктів соціальної інфраструктури;
- модернізація кількох промислових будівель;
- запроваджено навчальні семінари для працівників місцевого самоврядування з питань інклюзії;
- на офіційному сайті громади оновлено розділи відповідно до стандартів цифрової безбар’єрності.
Подальші кроки
До 2030 року Тульчинська громада має на меті:
- повністю адаптувати всі нові об’єкти будівництва до вимог фізичної доступності;
- забезпечити наявність безбар’єрних маршрутів у центральній частині міста;
- розширити доступ до публічної інформації для осіб з порушеннями зору та слуху;
- забезпечити рівні можливості для участі всіх громадян у громадському житті.
Спільна відповідальність
Безбар’єрність починається з кожного з нас. Це не лише про інфраструктуру – це про повагу, чуйність і готовність допомагати одне одному. Громада, в якій зручно найвразливішим – зручна для всіх.
Магазин АТБ
На вході до магазину облаштовано інклюзивний ліфт (підйомник), що дозволяє особам з інвалідністю або батькам із візочками комфортно дістатися до торговельного залу. Це рішення доповнює наявну сходову групу, забезпечуючи фізичну доступність відповідно до принципів безбар’єрності.
Аптека КОНЕКС
Біля входу до аптеки встановлено вертикальний платформний підйомник, що розрахований на людей із порушеннями мобільності. Він дозволяє уникнути сходів і є зразком дотримання норм інклюзивності в закладах охорони здоров’я. Просторий підхід до підйомника, чітка розмітка та безпечне огородження також свідчать про увагу до деталей.
