Тульчинська громада прощається з полеглим Захисником — Сапеску Василем Івановичем
Не встигла Тульчинська громада оговтатися від болючих звісток про загибель наших Захисників, як знову чорна стрічка скорботи лягла на серця всіх жителів. Унаслідок збройної агресії російської федерації проти України загинув наш земляк — Сапеску Василь Іванович, 1985 року народження, житель села Тарасівка.
Солдат Василь Сапеску проходив службу у Збройних силах України на посаді старшого стрільця стрілецького відділення стрілецького взводу. Загинув 7 липня 2024 року поблизу населеного пункту Невельське Донецької області під час виконання бойового завдання — захищаючи незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
11 місяців його рідні жили надіями та молитвами, вірячи в диво, сподіваючись на втішні новини. Але серце Героя перестало битися ще тоді — на передовій. Лави небесного війська поповнив ще один світлий Воїн…
Василь Іванович народився 9 жовтня 1985 року в селі Карпівка Одеської області. У 1987 році його родина переїхала до села Тарасівка. Навчався у Крищинецькій школі. З юних років він звик до праці, допомагав родині, підтримував тих, хто цього потребував. Життєрадісний, добрий, працьовитий — саме таким його запам’ятали земляки. Працював на сільськогосподарських роботах, останнім часом — робочим у МХП «Вінницька птахофабрика».
У травні 2024 року Василь був мобілізований до лав Збройних сил України.
Сьогодні, 6 червня 2025 року громада зустріла траурний кортеж із тілом Захисника.
Прощання з Василем Івановичем розпочалося панахидою в храмі села Тарасівка, де зібралися рідні, близькі, побратими, мешканці громади та представники влади.
Із сльозами на очах та глибоким сумом люди дякували полеглому Захиснику за його подвиг, за мужність і вірність присязі, за право жити під мирним небом.
На церемонії прощання слова співчуття висловили командир роти охорони Тарас Квасюк, заступник міського голови Алла Поваляєва та староста Тарасівського старостинського округу Тетяна Ліванчук.
Поховали Героя на кладовищі у рідному селі Тарасівка.
Громада навіки зберігатиме памʼять про світлу людину, доброго сина свого народу, справжнього воїна, який віддав життя за Україну.
Схиляємо голови перед мужністю Захисника та розділяємо біль невимовної втрати з матір’ю Надією Трифонівною, братом, сестрами, усією родиною та побратимами загиблого.
Немає таких слів, які змогли б зменшити біль втрати. Але є шана, памʼять і вдячність — ті речі, які не зникають із часом. Саме вони роблять подвиг Героя безсмертним.
Схиляємо голови в скорботі. Вічна памʼять і слава Герою!
Сапеску Василь Іванович — назавжди в строю.
