Конференція " Огонь запеклих не пече"
10 березня з ініціативи Центру ПРПП в Будинку дітей та юнацтва відбулася міська конференція " Огонь запеклих не пече (Т.Шевченко)".
У роботі конференції брав участь начальник відділу освіти, молоді та спорту М.Митрицан, котрий наголосив, що аналізуючи "Кобзар", ми нарешті бачимо нашу історію без чужих фільтрів. Шевченко — це людина, яка довела, що слово може бути потужнішим за зброю. Він повернув українцям право на власну пам'ять та історію. У сучасному контексті Шевченко уособлює незламність духу. Як кріпак, що став академіком, він нагадує нам: жодні обставини чи окупація не можуть зупинити волю до свободи.
Перша панель розпочалася з аналізу «Кавказу», яку презентували Білодід Денис, учень 9-Б класу та Н.Соловей, учителька української мови та літератури Тульчинського ліцею №1. Його «Борітеся — поборете!» звучить як бойовий наказ, а «Кавказ» читається як найточніша геополітична аналітика XXI століття. Ми нарешті доросли до його гніву і до його любові.
Особливо щемкою була доповідь-дослідження про загиблого вчителя інформатики Білоусівського ліцею. Мурашка Тараса Сергійовича, який був оператором 2 відділення протитанкових ракетних комплексів 1 штурмового батальйону. Він загинув смертю хоробрих, захищаючи право право своїх учнів , усіх українських дітей жити в мирній Україні. Дослідження життєвого шляху представляли учениці 10 класу Тульчинського ліцею #3 - Ковальчук Анна, Швець Ольга - та вчителі - Г.Борода й Г.Демченко.
Історичний блок присвятили постаті Івана Мазепи. У світлі нинішньої війни його вибір 1708 року виглядає не як «зрада», а як перша масштабна спроба європейської деокупації України. Мазепа сьогодні — це символ інтелектуального спротиву та державницької візії, яка нарешті реалізується через три століття. Про це розповідали члени історичного гуртка " Кліо", учні 9 класу Тульчинського ліцею #2 разом зі своїм наставники С.Долинком.
Денис Білодід, учень 9 класу Тульчинського ліцею #1, у своїй роботі щемно та проникливо розповідав про батька, що взяв в руки зброю у 2014р. Тато, який став для Дениса та його сестри Діани наймужнішим захисником-героєм, хоча як болюче, що немає його за вечірнім столом щодень.
Одним із найбільш емоційних моментів стало дослідження учениці 5 класу Сільницької гімназії Соколової Наталії та вчительки української мови та літератури В.Железняк про полеглого односельця, котрий в останньому надісланому голосовому повідомленні просив маму не про помсту чи почесті, а про те, щоб вона прихистила першого-ліпшого безпритульного собачку.
Завершилася конференція аналізом світлої казки про Кульбабку. Це метафора добра, яке пробивається крізь асфальт війни. Кульбабка, що розквітає на вирві від снаряда, нагадує нам, що життя непереможне. Це «тиха сила» добра, яка, на відміну від заліза, має здатність до самовідновлення. Про це розповіла учениця 6 класу Зарічненської гімназії Бодюл Анастасія та вчителька Т.Грималюк.
У роботі конференції брали участь Л.Додинська, директор Центру ПРПП, працівники Центру.
